Даниленко Л. Percepcia nadprirodzena vo frazeológii. Slavofraz-2019

DOI 10.33190/0027-2833-316-2021-1-005

PERCEPCIA NADPRIRODZENA VO FRAZEOLÓGII. SLAVOFRAZ-2019 / еd. M. Dobríková

Bratislava : Vyd. Univ. Komenského v Bratislave. 2019. 374 s.

Словʼянська фразеологія та пареміологія в контексті різних мов світу давно та успішно досліджується. Інтерес до цієї мовознавчої галузі не мав би таких масштабів, якби його постійно і цілеспрямовано не підтримувала, не розвивала і не скеровувала Фразеологічна комісія при Міжнародному комітеті славістів (МКС), створена 1978 р. з ініціативи М. І. Толстого. У різний час її очолювали визнані вчені-славісти Й. Матешич, В. М. Мокієнко, а нині — Харрі Вальтер (Німеччина). Фразеологічна комісія при МКС щороку ініціює десятки міжна­родних конференцій з проблем фразеології та пареміології, публікуються колек­тивні монографії та лексикографічні праці. Про одну з них, що на сьогодні не має аналогів у світовій лексикографії, ми писали в рецензії на сторінках «Мовознавства»1. І ось перед нами нова книжка «Percepcia nadprirodzena vo frazeológii / ed. M. Dobríková», що являє собою збірник статей з міжнародної конференції «Славофраз 2019» у Братиславі. Тема, якій присвячена рецензована книжка, до­волі оригінальна: «Надприродність у фразеології та пареміології». Маємо кон­статувати, що організаторам конференції вдалося привернути увагу науковців до теми, матеріал якої на теренах усієї Славії досі залишається недостатньо зі­браним, описаним, систематизованим і синтезованим.

У передмові до книжки голова Словацької фразеологічної комісії при Сло­вацькому комітеті славістів, завідувачка кафедри словʼянської філології універ­ситету Коменського в Братиславі проф. М. Добрикова зазначила, що концепт надприродного у фразеології автори збірника інтерпретували тринадцятьма мовами світу: англійською, білоруською, македонською, німецькою, польською, російською, словацькою, сербською, українською, хорватською, чеською (с. 9). Загалом рецензована книжка містить 48 статей відомих фразеологів з України, Росії, Білорусі, Словаччини, Чехії, Польщі, Угорщини, Сербії, Хорватії, Сло­венії, Болгарії, Македонії. З погляду методології природа досліджуваного фе­номену вивчалася на рівні синхронії та діахронії в різноманітних дослідниць­ких напрямах — біблійному, етнолінгвістичному, лінгвокультурологічному, діалектологічному, перекладознавчому.

Вкладення:

rez_2021_1.pdf

[ ]

273 Кб

296 Завантаження