Селігей П. Тищенко К. М. Епохи українських мовних контактів: енциклопедія 3000 запозичених реалій античності й середньовіччя у мові, прізвищах і топонімах
Рецензії
DOI 10.33190/0027-2833-314-2020-5-007
Тищенко К. М.
42 ЕПОХИ УКРАЇНСЬКИХ МОВНИХ КОНТАКТІВ: ЕНЦИКЛОПЕ-
ДІЯ 3000 ЗАПОЗИЧЕНИХ РЕАЛІЙ АНТИЧНОСТІ Й СЕРЕДНЬО-
ВІЧЧЯ У МОВІ, ПРІЗВИЩАХ І ТОПОНІМАХ
Київ ; Броди : Просвіта, 2020. 912 с.
Нова книга Костянтина Тищенка, професора кафедри мов і літератур Близького й Середнього Сходу Інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка, являє собою енциклопедичний словник, у якому систематизовано й проетимологізовано понад 3000 запозичень в українській лексиці, прізвищах українців і топонімах на теренах України. Це підсумок восьми монографій автора (2006–2018) з різних аспектів теми. Рецензована книга викладає нову концепцію історії українських мовних контактів. Водночас це й сучасний синтез знань про багатовікову історію запозичень в українську мову.
Зв’язки українців з іншими народами лишили в мові безліч слідів і прослідків. Не можна сказати, що вони малодосліджені. Утім, як показує автор, у цій ділянці досі лишається чимало білих плям, надто в історичній топонімії (гідроніми, ойконіми) та антропонімії (прізвища). При етимологізуванні власних назв не рідкість їх безпідставне «ослов’янювання», нехтування східним контекстом минулого України. Наскільки цей контекст багатий, настільки ж занедбані його студії. Одна з причин — успадкований від радянських часів брак сходознавчої освіти.