Орест Борисович Ткаченко
НАУКОВЕ ЖИТТЯ
Восьмого листопада 2021 року перестало битися серце видатного українського мовознавця члена-кореспондента НАН України Ореста Борисовича Ткаченка — людини надзвичайно широкої ерудиції, справжнього вченого, який усе своє життя присвятив служінню науці.
Орест Борисович народився в Харкові 10 грудня 1925 р. у сім’ї мовознавця й перекладача Бориса Ткаченка. У 1945 р. він вступив на український відділ філологічного факультету Харківського університету ім. О. М. Горького, а 1947 р. перевівся до Київського університету ім. Т. Г. Шевченка, де продовжив свої філологічні студії. Ще в університеті він почав займатися науковими дослідженнями (так, на одному із засідань студентського наукового гуртка зі слов’янської філології він виголосив свою першу наукову доповідь «Styl i język poematu Adama Mickiewicza ‟Grażyna”»). Його дипломна робота також була пов’язана з польською проблематикою: «Стиль і мова українського перекладу повісті Ванди Василевської ‟Райдуга”(‛Tęcza’)». Після успішного закінчення університету О. Б. Ткаченко отримав рекомендацію до аспірантури за спеціальністю «слов’янські мови» (спеціалізація «історія польської мови») при Інституті мовознавства НАН України (тоді АН УРСР). Його науковим керівником став видатний український філолог академік Л.А. Булаховський. Після закінчення аспірантури 1953 р. він був зарахований до штату Інституту мовознавства, де пропрацював до 2017 р. У 1955 р. О. Б. Ткаченко захистив кандидатську дисертацію «Нарис історії з’ясувальних сполучників у польській літературній мові (на матеріалі творів другої половини XVI ст. ‟Zwierciadło” М. Рея, ‟Kronika polska Marcina Bielskiego” Й. Бельского, ‟Kazania sejmowe” П. Скарги»). Уже ця перша серйозна наукова розвідка засвідчила високий рівень підготовки молодого вченого. Захист його докторської дисертації відбувся 1982 р. на основі монографії «Сопоставительно-историческая фразеология славянских и финно-угорских языков» (1979 р.). У 1984 р. він отримав звання професора . 1995 року Ореста Борисовича було обрано членом-кореспондентом НАН України за спеціальністю «українська мова». Упродовж 1992–1996 рр. він керував роботою відділу мов України Інституту мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, а в 1997–2015 рр. — відділу загального мовознавства цього ж інституту. 2016 року Орест Борисович почав працювати на посаді професора кафедри іноземних мов у Центрі наукових досліджень та викладання іноземних мов НАН України.
 sci_2022_2_1.pdf | [ ] | 207 Кб | 41 Завантаження |
