Веслав Борись
29 листопада 2021 р. пішов з життя Веслав Борись, визначний польський мовознавець другої половини ХХ – початку ХХІ ст., полоніст, славіст і етимолог, автор численних праць, присвячених історії польської та інших слов’янських мов, передусім їхньої лексики.
Веслав Стефан Борись народився 4 січня 1939 р. у селищі Бзін Конецького повіту Келецького воєводства. Після закінчення 1-го загальноосвітнього ліцею ім. Стефана Жеромського в Кельцях 1956 р. вступив на відділення славістики Ягеллонського університету в Кракові. Там його педагогами були такі видатні вчені, як Т. Лер-Сплавінський, Ст. Урбанчик, В. Ташицький, Ф. Славський (у майбутньому його довголітній колега і співавтор), Є. Русек, Т. Мілевський, Я. Сафаревич та ін. Предмети, які він там студіював, містили огляд і зіставну характеристику слов’янських мов і літератур, описову й історичну граматику польської мови, загальне й індоєвропейське мовознавство, церковнослов’янську, грецьку, латинську і прусську мови тощо. Уже в ті роки сформувався його особливий інтерес до мов і культур Хорватії, Боснії та Сербії, який супроводжував Борися впродовж усього його життя. Особливе місце в його зацікавленнях посідав чакавський діалект, який пізніше став об’єктом численних розвідок ученого. Його магістерською працею стала написана під керівництвом проф. Ф.Славського розвідка про слов’янські назви білої плиски (Motacilla alba L.); опонентом праці був Т.Лер-Сплавінський.
Після закінчення університету В.Борись отримує від проф. Ст.Урбанчика пропозицію про роботу в краківському відділі словника старопольської мови. Там він працюватиме до 1968 р., укладаючи словникові статті на літери N та M, і там він здобуде лексикографічний досвід, який відіграє неоціненну роль у його майбутній фаховій діяльності.
 sci_2022_1_1.pdf | [ ] | 182 Кб | 79 Завантаження |
