Мізін К. Потапенко С. И. Когнитивная медиа-риторика: бытование конфликта-кризиса в англоязычных интернет-новостях
Рецензії
DOI 10.33190/0027-2833-323-2022-2-006
Потапенко С. И.
КОГНИТИВНАЯ МЕДИА-РИТОРИКА: БЫТОВАНИЕ КОНФЛИК-
ТА-КРИЗИСА В АНГЛОЯЗЫЧНЫХ ИНТЕРНЕТ-НОВОСТЯХ
Киев : Издат. центр КНЛУ, 2021. 299 с.
Події 2013–2014 рр., передусім Революція гідності та початок російсько-української війни, назавжди змінили хід новітньої історії України, оголивши ті проблеми, які накопичувалися протягом усього періоду української незалежності. Найбільша серед них — це поділ українського суспільства на дві частини: «прозахідну» та «проросійську». Це протиставлення спирається на цілу низку соціоісторичних, соціокультурних та етнокультурних чинників — від питання державної мови до сповідування «західних (європейських)» / «східних (пострадянських)» цінностей. За вісім років внутифікацією означуваного, бо останній термін не використовується як ключове медіа-слово, а скоріше належить до мета-одиниць опису.
Автор у першому розділі монографії «Когнитивная медиа-риторика: составляющие» (с. 19–108) об’єктивно довів, що методологічне підґрунтя когнітивної риторики формують три складники: 1) когнітивні здібності людини; 2) медіа-інструментарій; 3) риторичний інструментарій. До когнітивних здібностей, які забезпечують успіх впливу, зараховано сприйняття, категоризацію, пам’ять, мислення, мовленнєву діяльність. До медіа-інструментарію включені засоби, які посилюють здатність нашого тіла до дії, а саме мову та ЗМІ. Риторичний інструментарій охоплює канони (інвенція, диспозиція, елокуція, перформація) та способи впливу — (1) етос (риторика ефекту), (2) пафос (оцінки, емоції і потреби), (3) логос (теорія аргументації).