РЕЦЕНЗІЇ

Галів У. Яремко Я., Лужецька Н. Іван Франко і поступ новітньої лінгвістики

DOI 10.33190/0027-2833-321-2021-6-008

Яремко Я., Лужецька Н.
ІВАН ФРАНКО І ПОСТУП НОВІТНЬОЇ ЛІНГВІСТИКИ
Львів : Апріорі, 2021. 432 с.

 

Цьогоріч лінгвістичне франкознавство збагатилося новим вагомим до-
слідженням. Це монографія доктора філологічних наук, професора Дро-
гобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка
Ярослава Яремка та кандидата філологічних наук, доцента цього ж універ-
ситету Наталії Лужецької «Іван Франко і поступ новітньої лінгвістики», яка
побачила світ у львівському видавництві «Апріорі».

Попри те що термінологічна проблематика у мовній картині світу Івана
Франка була й залишається в полі зору численних науковців, вона потребує
щоразу нових підходів до вивчення, зокрема, у контексті лінгвокогнітологіч-
ної парадигми. У цьому й полягає новаторство рецензованої праці.

Вкладення:
Скачати цей файл (rez_2021_6_4.pdf)rez_2021_6_4.pdf[ ]251 Кб99 Завантаження

Черниш Т., Єрмоленко С. С. Grzegorczykowa R. Język w służbie myśli: szkice z dziejów polskiego słownictwa

L. Danylenko
Taras Shevchenko National University of Kyiv
Kyiv, Ukraine
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
https://orcid.org/0000-0002-1812-973X

Arkhanhelska A., Bláha O., Cholodová U.
ČEŠTINA NA VOLYNI
Olomouc : Vydavatelství Filozofické fakulty Univerzity Palackého v Olomouci,
2020. 193 s.
Дата надходження до редакції — 29.09.2021
Дата затвердження редакцією — 30.09.2021

DOI 10.33190/0027-2833-321-2021-6-006

Grzegorczykowa R.

JĘZYK W SŁUŻBIE MYŚLI: SZKICE Z DZIEJÓW POLSKIEGO
SŁOWNICTWA / red. nauk. M. Łaziński, M. Chojnacka-Kuraś.
Warszawa : Wyd-wо Uniw-tu Warszawskiego, 2021. 288 s.


Професор Рената Гжегорчикова є легендарною постаттю в сучасній
польській лінгвістиці й лінгводидактиці. Її довголітня професійна діяльність
нерозривно пов’язана з Інститутом польської мови Варшавського універси-
тету, де її вчителем був видатний мовознавець В.Дорошевський. Бібліографія
її праць налічує понад 200 позицій і обіймає проблематику таких напрямів і
галузей, як загальне і зіставне мовознавство, когнітивна лінгвістика й лінг-
вопрагматика, теолінгвістика, граматика, особливо словотвір і синтаксис,
лексикологія польської мови тощо, і містить як власне наукові монографії і
статті, так і підручники й посібники, відомі багатьом поколінням полоністів
у Польщі і далеко за її межами14. Серед наукових і науково-дидактичних
заходів, ініціаторкою яких була Р.Гжегорчикова, можна згадати традиційні
«Семантичні середи» в Інституті польської мови (співорганізатором яких
була проф. Ядвіга Самбор) і міжнародну програму «Зіставна лексична се-
мантика», що в них брали участь і українські мовознавці, у тому числі й
співавторка цієї рецензії.

19 червня пані Гжегорчикова відзначила своє 90-ліття. До цієї дати у ви-
давництві Варшавського університету вийшла монографія ювілярки «Мова
на службі думки: нариси з історії польської лексики». Ми окреслюємо цю
книжку саме як монографію, хоча вона об’єднує в собі й розвідки, що були
опубліковані раніше (деякі з них переглянуті й доповнені), і результати
нових досліджень авторки.

Вкладення:
Скачати цей файл (rez_2021_6_2.pdf)rez_2021_6_2.pdf[ ]255 Кб78 Завантаження

Мізін К. Потапенко С. И. Когнитивная медиа-риторика: бытование конфликта-кризиса в англоязычных интернет-новостях

Рецензії

DOI 10.33190/0027-2833-323-2022-2-006

Потапенко С. И.
КОГНИТИВНАЯ МЕДИА-РИТОРИКА: БЫТОВАНИЕ КОНФЛИК-
ТА-КРИЗИСА В АНГЛОЯЗЫЧНЫХ ИНТЕРНЕТ-НОВОСТЯХ
Киев : Издат. центр КНЛУ, 2021. 299 с.

Події 2013–2014 рр., передусім Революція гідності та початок росій­сько-української війни, назавжди змінили хід новітньої історії України, ого­ливши ті проблеми, які накопичувалися протягом усього періоду української незалежності. Найбільша серед них — це поділ українського суспільства на дві частини: «прозахідну» та «проросійську». Це протиставлення спи­рається на цілу низку соціоісторичних, соціокультурних та етнокультурних чинників — від питання державної мови до сповідування «західних (єв­ропейських)» / «східних (пострадянських)» цінностей. За вісім років вну­тифікацією означуваного, бо останній термін не використовується як ключо­ве медіа-слово, а скоріше належить до мета-одиниць опису.

Автор у першому розділі монографії «Когнитивная медиа-риторика: со­ставляющие» (с. 19–108) об’єктивно довів, що методологічне підґрунтя ког­нітивної риторики формують три складники: 1) когнітивні здібності люди­ни; 2) медіа-інструментарій; 3) риторичний інструментарій. До когнітивних здібностей, які забезпечують успіх впливу, зараховано сприйняття, категори­зацію, пам’ять, мислення, мовленнєву діяльність. До медіа-інструментарію включені засоби, які посилюють здатність нашого тіла до дії, а саме мову та ЗМІ. Риторичний інструментарій охоплює канони (інвенція, диспозиція, елокуція, перформація) та способи впливу — (1) етос (риторика ефекту), (2) пафос (оцінки, емоції і потреби), (3) логос (теорія аргументації).

Вкладення:
Скачати цей файл (rez_2022_2_2.pdf)rez_2022_2_2.pdf[ ]331 Кб73 Завантаження

Мірченко М. Синтаксис української мови : хрестоматія

Рецензії

DOI 10.33190/0027-2833-323-2022-2-005

СИНТАКСИС УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ: ХРЕСТОМАТІЯ / упоряд.: А. Мойсієнко, В. Чумак, С. Шевель.
Київ : ВПЦ « Київський університет», 2019. Ч. 1. 559 с.; Ч. 2. 326 с.

 Порівняно недавно побачила світ фахово довершена хрестоматія з син­таксису української мови. Це видання охоплює царину синтаксикологічних праць, які були опубліковані в різні роки відомими українськими лінгвіста­ми. Статті, уміщені в ньому, висвітлюють історію, теорію та практику роз­гляду комунікативної природи речення (простого, ускладненого, складного), граматичного статусу й типології словосполучення — традиційно виокрем­люваної меншорангової щодо речення синтаксичної одиниці, — а також опи­су реченнєвих категорій, синтаксичної стилістики та сучасної текстології.

Поява цієї хрестоматії необхідна хоча б тому, що такі матеріали вже майже недоступні для студентів, оскільки їх публікація на той час була по­одинокою і спеціалізованою в малотиражних лінгвістичних періодичних виданнях.

Онтологічні властивості основної комунікативної одиниці мови було до­сліджено в історії синтаксичної науки як з позицій традиційного (логіко-гра­матичного) підходу, так і (особливо в кінці ХХ — на початку ХХІ ст.) з пози­цій функційного синтаксису, у якому зважено поєднані й логічні, формальні ознаки, й семантичні особливості синтаксичних одиниць.

Вкладення:
Скачати цей файл (rez_2022_2_1.pdf)rez_2022_2_1.pdf[ ]234 Кб61 Завантаження

Ліпич В. Коца Р. Динаміка лексико-словотвірних типів складних прикметників в українській мові

Рецензії

DOI 10.33190/0027-2833-323-2022-2-007

Коца Р.
ДИНАМІКА ЛЕКСИКО-СЛОВОТВІРНИХ ТИПІВ СКЛАДНИХ ПРИКМЕТНИКІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ
Ужгород : ФОП Сабов А. М., 2021. 593 с.

Становлення окремих фрагментів словотвірних підсистем українського прикметника було й залишається однією з актуальних проблем історичної дериватології, адже вивчення цього питання дає змогу зробити низку важли-вих проєкцій на історію формування всієї дериваційної системи української мови. Функціонування складних прикметників на різних етапах розвитку української мови до сьогодні ще не було предметом спеціального досліджен-ня й монографічного опису, тому праця Р.Коци цікава та своєчасна.

Застосований у рецензованій монографії системний підхід до вивчення мовних явищ, який послідовно враховує причиново-наслідкові закономір-ності співіснування та тенденції їхнього розвитку, обґрунтовані фактичним матеріалом, дав змогу дослідити шляхи формування словотвірної підсисте-ми складних прикметників, простежити зміни, яких зазнали лексико-сло-вотвірні типи щодо активації чи згасання їхньої продуктивності, встановити критерії залучення твірних основ та афіксальних засобів до словотвірних процесів, осмислити зовнішні й внутрішні причини мовних трансформацій.

Вкладення:
Скачати цей файл (rez_2022_2_4.pdf)rez_2022_2_4.pdf[ ]416 Кб78 Завантаження