Межжеріна Г. В. Реверберовані лексеми з коренями -слов-і -слоуш -у писемних пам’ятках Східної Славії ХІ–ХІІІ ст..
DOI 10.33190/0027-2833-308-2019-5-003
Стаття присвячена реконструкції семантичної структури, з’ясуванню функціонально-семантичних особливостей лексем з коренями ‑слов‑і ‑слоуш‑зі значенням соціально-етичної оцінки особи (лъжесловесьникъ, праздьнословьць, соуесловьникъ, послоушьливыи, благопослоушьливыи, богопослоушьливъ тощо). Показано, що семантика коренів ‑слов‑і ‑слоуш‑сягає часів індоєвропейської мовної єдності, зберігає зв’язок з прототиповими ознаками (‛слухати’ / ‛чути’, ‛холодний’, ‛твердий’ тощо), поєднує в собі синкретичний зміст давньогрецького Слова‑ΛΌΓΟΣ і старослов’янської лексеми ñëîâî. Аналіз проведено на матеріалі східнослов’янських писемних пам’яток ХІ–ХІІІ ст.
Ключові слова: Київська Русь, семантична реконструкція, іменник, прикметник, реверберована лексема, соціально-етична оцінка.
 mov_2019_5_3.pdf | [ ] | 398 kB | 67 Downloads |
