Правила оформлення публікацій

смотреть новинки кинопроката на нашем сайте

Нові правила оформлення публікацій у журналі «Мовознавство»

 
 Редакційна колегія оцінює актуальність запропонованої праці, її наукову новизну, зміст викладу основних засад дослідження, висновків та узагальнень. Матеріали проходять перевірку на плагіат та самоплагіат.
Редколегія залишає за собою право відхилити поданий матеріал або повернути на доопрацювання.
 
Текст статті слід подавати в електронній версії (у розширеннях .rtf і .pdf) і роздрукований на папері А4 (210 x 297 мм). Назва файлу має містити назву жанру та прізвище принаймні одного з авторів: Voloskovets_stattya, Voloskovets_khronika тощо. Автор (або представник колективу авторів) надсилає матеріали до редакції журналу на адресу: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її..

В окремому документі (заявці) автори подають інформацію про себе: прізвище, ім’я, по батькові, місце роботи, учене звання, науковий ступінь — українською й англійською мовами, а також електронну пошту та контактні телефони. Назва файла має містити прізвище одного з авторів: Malash_zayavka.
 
Не вичитані автором тексти (з фактичними або технічними помилками) до розгляду не приймаються.

Технічні правила оформлення статті

 

Загальні вимоги

1. Обсяг — до 40 тис. друкованих знаків (з проміжками між словами).
2. Шрифт — Times New Roman, кегль 14, через півтора інтервала. Якщо використано інший шрифт, необхідно подати його окремим файлом.
 

Структура статті

 1. Заголовок статті та інформація про авторів
·Перший рядок: ліворуч, жирним шрифтом — класифікаційний індекс УДК (за бажанням автора). Через рядок: по центру, ВЕЛИКИМИ літерами, жирним шрифтом — назва статті.
·Через рядок: жирним шрифтом, 14 кегль — ініціали та прізвище автора, звичайним шрифтом, 12 кегль — місце роботи (назва навчального закладу або установи без скорочень), назва міста, країни, електронна пошта, ORCID.

Приклад:

СЛОВОТВІРНА РЕКОНСТРУКЦІЯ ПРАСЛОВ’ЯНСЬКОЇ ЛЕКСИКИ (БЕЗСУФІКСНИХ ДІЄСЛІВ)
 
В. Г. Скляренко
Інститут мовознавства ім. О. О. Потебні НАН України, м. Київ, Україна.
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
http://orcid.org/0000-0002-0252-8131


1.  Анотації та ключові слова
Анотація українською мовою подається прямим шрифтом, 12 кеглем через рядок після інформації про авторів. Обсяг анотації — не менше ніж 1800 знаків. У наступному рядку потрібно подати ключові слова (5–7 одиниць).
 
У кінці статті, після переліку літератури й REFERENCES, подаються англійською мовою:

  • ·прямим шрифтом — анотація обсягом не менше ніж 1800 знаків і ключові слова (5–7 одиниць). Ключові слова англійською мовою повинні бути максимально точним перекладом українськомовних та відтворюватися в тій самій послідовності. Кількість ключових слів у переліку має бути однакова в українськомовній та англійськомовній анотаціях (якщо граматичні особливості мови не потребують іншого).
  • ·ліворуч, жирним шрифтом — назва статті;
  • ·ліворуч — ім’я і прізвище (жирним шрифтом, за встановленими правилами транслітерації або за закордонним паспортом), науковий ступінь, учене звання, посада; у наступному рядку — місце роботи (назва навчального закладу або установи без скорочень), назва міста, електронна пошта, ORCID.

Приклад:

THE DERIVATIONAL RECONSTRUCTION OF COMMON SLAVIC LEXIS (SUFFIXLESS VERBS)
 
V. H. Skliarenko
Institute of Linguistics of the National Academy of Sciences of Ukraine, Kyiv.
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
http://orcid.org/0000-0002-0252-8131


1. Власне текст статті,що містить вступ (поставлення проблеми, аналіз попередніх досліджень, дотичних до цієї праці), виклад основного матеріалу, результати й висновки.
Текст статті подавати через інтервал після українськомовної анотації.
 
2.  Після тексту статті —  з інтервалами в один рядок між рубриками та їхніми назвами:
– УМОВНІ СКОРОЧЕННЯ (у разі потреби);
– ДЖЕРЕЛА (у разі потреби);
– ЛІТЕРАТУРА;
– REFERENCES (список літератури для міжнародних баз даних).

Якщо стаття написана англійською мовою, слід дотримуватися такої структури: назва; інформація про автора; анотація англійською мовою; текст; REFERENCES і (за потреби) SOURCES; анотація та інформація про автора українською мовою.

Структура рецензії

 
1.  Заголовок: прізвище та ініціали автора, назва праці, жанр, місце, назва видавництва та рік публікації, загальна кількість сторінок:
 
Халіман О.
Граматика оцінки: морфологічні категорії української мови : монографія.
Харків : Майдан, 2019. 458 с.
 
2. Поставлення проблеми, пояснення актуальності рецензованої наукової праці. Предмет та об’єкт дослідження в рецензованій праці.
3. Опис структури праці, аналіз кожного зі складників (із зазначенням сторінок) з погляду реалізації поставлених завдань.
4. Висновки рецензента щодо наукової ваги дослідження відповідно до проведеного аналізу праці.
5. Перелік використаних джерел (за наявності інших, крім рецензованого).
6. Інформація про рецензента українською мовою:

І. Ю. Шкіцька
Тернопільський національний економічний університет,
м. Тернопіль, Україна
Електронна пошта: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
http://orcid.org/0000-0002-0252-8114
 
7. Інформація про автора англійською мовою:
 
I. Yu. Shkitska,
Ternopil national economic university
Ternopil, Ukraine
E-mail: Ця електронна адреса захищена від спам-ботів. Вам необхідно увімкнути JavaScript, щоб побачити її.
http://orcid.org/0000-0002-0252-8114
 
8. Заголовок англійською мовою:
 
Khaliman O.
the grammar of EVALUATION: MORPHOLOGICAL CATEGORIES IN THE UKRAINIAN LANGUAGE : Monograph.
Kharkiv : Maidan, 2019. 458 p.

Правила оформлення тексту

 
Текст статті або рецензії має бути оформлений відповідно до правил чинного правопису, за винятком ілюстративного матеріалу, що може відтворюватися згідно з оригіналом.

Мови публікацій—українська, англійська (UK або US, але лише один із варіантів).

У тексті не можна використовувати стильові маркери.

Між ініціалами, між ініціалом та прізвищем ставити нерозривний проміжок (одночасне натискання клавіш Ctrl + Shift + пробіл) (напр.: Т. Б. Лукінова, О. О. Тараненко).

Текст може містити таблиці, графіки, зображення, діаграми тощо. Слід ураховувати можливе погіршення якості ілюстрацій у разі переведення їх у чорно-білі кольори.

Цифрові виноски використовують для уточнень і роз’яснень, які з певних причин не можна подати в самому тексті. Для покликань на літературу застосовують квадратні дужки, у яких зазначено відповідне джерело.

Вимоги до оформлення ілюстративного матеріалу

Словосполучення та слова, що їх використовують як приклади, слід подавати курсивом без лапок. Наприклад:
Запозичення тренд увійшло в розмовну практику в 90-ті роки ХХ століття.

Речення-ілюстрації подають прямим світлим шрифтом у лапках.

Фонеми, морфеми, символи подають жирним шрифтом. Наприклад:
У жінок більшість зафіксованих пауз гезитації — 65% — заповнена різноманітними звуками (на зразок і-і, е-е, ем, у-у тощо).

Цитати слід наводити в лапках. Наприклад: А. Архангельська зазначає: «У польському суспільстві перед другою світовою війною використання чоловічої назви замість жіночої визначалося як варварство» [Архангельська : 79].

За наявності лапок усередині цитати використовують такі різновиди лапок: «Ця повість побачила світ у паризькому емігрантському виданні ‟Современные записки”».

Потрібне слово виділяють світлим курсивом: «І глянеш, як хазяїн домовитий, По своїй хаті і по своїм полі».

Назви також слід подавати в лапках: «Слово о полку Ігоревім».

Значення слів (у дослідженнях діалектологічного, етимологічного спрямування тощо) наводять в одинарних верхніх (семантичних) лапках ‛...’ (напр.: нетяга ‛людина без тяглової худоби’).

Слід чітко диференціювати довге тире (—), середнє тире (–) і дефіс (-). Напр.: «Валентність — це...», 5–10 с., 2008–2009 рр., Х–ХІ ст. (для цифрових позначень); але: синоніми-конверсиви, не сьогодні-завтра.

Авторські пропуски цитованого тексту позначають трьома крапками в ламаних дужках <...>.

Посилання на літературу в тексті потрібно подавати в квадратних дужках: прізвище автора (або перше слово назви джерела), рік видання (якщо є покликання на різні праці автора), двокрапка (перед нею  пропуск), номер (номери) сторінки. Наприклад: [Булаховський]; [Семиколєнова : 31]; [Жайворонок 2018 : 55–56]; [Колесник 2005а : 4–5; Колесник 2005б : 31]; [Слов’янський : 265]; [Lakoff : 105].
Довгі назви видань, створених колективами авторів, можна подавати у вигляді абревіатур. Якщо видання має кілька томів, частин, випусків тощо, це відбивається в покликанні: Słownik prasłowiański, tom I — [SP I].
 
Наприклад:
Багато хто виводить ім’я від дієслова [Meillet II 1905 : 216; Кузнецов 1954 : 30; SP I 1974 : 383; Králik 2015 : 83].

Крім власне літератури, автор може зазначати джерела (sources), звідки взято ілюстративний матеріал. Посилання на джерела подається в круглих дужках: скорочена назва джерела, кома, номер сторінки або аркуша: (В–1, 45), (Лист, арк. 1). У переліку джерел скорочення слід розшифровувати. Скорочення мають бути ідентичними протягом усього тексту та збігатися із зазначеними в прикінцевому переліку джерелами.

Наприклад:
На наш погляд, псл. *stegno буквально означало ‛те, що покривається одягом’ (пор. Изб. : 121);
 
<…> хрестяться й моляться у звичайні дні й у критичних ситуаціях усі віруючі поліщуки: а йа поῐ|ду помо|л’ен’ку/ пр’і|ду ў |хату/ перехреш|чус’ (ГМ–1 : 87).

У разі посилання на архівні документи внутрішньотекстове посилання слід подавати в круглих дужках так: назва архіву, номер фонду, опису, справи та номер аркуша: (ЦДІАЛ. Ф. 101. Оп. 4. Спр. 812. Арк. 1). Підрядкове посилання: Матеріали Ради Народних комісарів Української Народної Республіки // ЦДАВО України (Центр держ. архів вищ. органів влади та упр. України). Ф. 1061. Оп. 1. Спр. 8–12. Копія ; Ф. 1063. Оп. 3. Спр. 1–3. У переліку джерел абревіатури також мають бути розшифровані, із зазначенням загальної кількості аркушів у документі.

Правила оформлення літератури

 
Видання мають бути подані в алфавітному порядку (спочатку кириличні, після них —латинські, наприкінці — інші). Бібліографічний список оформляється за ДСТУ 8302:2015.

Для всієї книжки:
Български етимологичен речник. Ред. В. Атанасов, Хр. Дейкова, Д. Димитрова-Тодорова, У. Дукова и др. София: Академично издателство «Проф. Марин Дринов», 2002. Т. 6.
Doležel L. Heterocosmica. Fiction and possible worlds. Baltimore: Johns Hopkins University Press, 1998. 352 p.
 
Для частини книжки:
Андрющенко И. А., Недева В. Б. Кримските българи. У кримській оселі. Вірмени. Болгари. Греки. Німці. Українці. Сімферополь : ДІАЙПІ, 2007. С. 50–88.

Гегель Г. В. Ф. Наука логики : в 3 т. Москва : Наука, 1970. Т. 1.
Глущенко В. А. Концепція «кількісних змін приголосних» О. О. Потебні. Олександр Потебня: сучасний погляд : Матеріали міжнар. читань, присвяч. 170-річчю від дня народження фундатора Харків. філол. шк. 11–12 жовт. 2005 р. Харків, 2006. С. 92–104.
 
Для статті в журналі, збірнику, альманасі:
Глущенко В. А. А. А. Шахматов и украинская культура. Східнослов’янська філологія : Зб. наук. пр. Горлівка, 2019. Вип. 16. С. 7–8.
Zinken J. Metaphors, stereotypes, and the linguistic picture of the world: Impulses from the Ethnolinguistic School of Lublin. Metaphorik.de. 2007. N 7. Р. 115–136.

Для автореферату дисертації:
Ляшенко Т. С. Структурно-композиційні, лінгвостилістичні та прагматичні особливості тексту мистецтвознавчої рецензії : автореф. … дис. канд. філол. наук. Львів, 2004. 19 с.
 
Для дисертації:
Адаменко С. Л.Серболужицька ботанічна номенклатура: її формування та специфіка : дис. … канд. філол. наук. Львів, 1999. 208 с.
 
Для електронного ресурсу:
Петкова Св. (2008). «Рекламни послания» в ръкописните лековници от Средновековието. Електронно списание LiterNet, бр. 7 (104). URL: http://liternet.bg/publish23/s_petkova/reklamni.html(дата звернення 10.01.2020).
Чаjкановић В.Речник српских народних веровања о биљкама. Београд, 2009. URL: https://kupdf.net/download/-_59c8349e08bbc55c186872c8_pdf(дата звернення 10.01.2020).

Перелік REFERENCES і SOURCES оформляється за міжнародним стандартом APA Style.

У REFERENCES та SOURCES джерела, подані не латиницею, підлягають транслітерації. Правила транслітерації українських текстів затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. (таблицю транслітерації див. на сайті КМУ https://www.kmu.gov.ua/npas/243262567). Транслітерація російських текстів здійснюється відповідно до ГОСТ 7.79-2000 СИБИД.

Можна скористатися онлайн-конвертерами — з української мови: https://www.slovnyk.ua/translit.php; з російської мови: http://www.translit.ru.
Назва джерела у списку References може супроводжуватися в квадратних дужках англомовним варіантом, якщо перекладену назву наведено в самій публікації, на яку покликається автор статті.

Наприклад:
Batsevych F. S. (2020). Linhvonaratyvni aspekty samoidentyfikatsii opovidnykh instantsii v khudozhniomu teksti [Linguistic-narrative aspects of storytelling instances identification in a literary text]. Movoznavstvo, (1), 5–25. [In Ukrainian].

Зразки оформлення літератури і джерел

ЛІТЕРАТУРА
 
Белей Л. Л. Мовний ландшафт Закарпатської області України початку XXI ст. : автореф. дис. … канд. філол. наук. Київ. 2012. 20 с.

Брандт Р. Дополнительные замечания к разбору Этимологического словаря Миклошича. Рус. филол. вестн. 1891. С. 25–40.

Дель Гаудіо С. Соціолінгвістичні аспекти мови основних конфесій в Україні. Соціолінгвістичні студії. Київ : Видавн. дім Дмитра Бураго, 2010. С. 92–97.

Комаровська А. М. Чеська ботанічна номенклатура в аспекті питомих та запозичених назв : дис. … канд. філол. наук. Київ, 2005. 188 с.

Мечковская Н. Б. Язык и религия. Москва : ФАИР, 1998, 352 с.

Словник української мови : в 11 т.. Київ : Наук. думка. 1970–1980

Этимологический словарь славянских языков : Праславян. лексич. фонд. Москва : Наука.1974–2018. Вып. 1–41.

Bieder H. Religia, język, etnos i grafika w regionach wiełokulturowych. Wiełojęzyczność i wiełokulturowość na pograniczu polsko-wschodniosłowiańskim. Białystok : Libra, 2002. S. 200–203.

Čmejrková S.(1995).Žena v jazyce. Slovo a slovesnost, č. 1. URL: http://sas.ujc.cas.cz/archiv.php?art=3614(Last accessed: 03.02.2020).

Meillet A. Etudes sur l’etymologie et le vocabulaire du vieux slave. Paris, 1902–1905. Part. 1–2;

2-nd ed. Paris, 1961.

   
ДЖЕРЕЛА
 
ГМ–1  Говіркасела Машеве Чорнобильського району. Ч. 1 (Ю. І. Бідношия, Л. В. Дика, укл.). Київ : Довіра, 2003. 456 с.
Изб. Изборник великого князя Святослава Ярославича 1073 года. Петербург, 1980. С. 1–8.
ЦДІАЛ Центральний державний історичний архів України, м. Львів. Ф. 101. Оп. 4. Спр. 812. Арк. 1–7.

 

REFERENCES

Belei L. L. (2012). Movnyi landshaft Zakarpatskoi oblasti Ukrainy pochatku XXI st. Extended abstract of the PHD thesis. Institute of Linguistics NASU, Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian].

Bieder H. (2002). Religia, język, etnos i grafika w regionach wielokulturowych. Wielojęzyczność i wielokulturowość na pograniczu polsko-wschodniosłowiańskim. (Z. Abramowicz, еd.). Białystok : Libra, 200–203. [in Ukrainian].

Brandt R. (1891). Dopolnitelnye zamechaniia k razboru Etimologicheskogo slovaria Mikloshicha. Russkii filologicheskii vestnik (25), 24–40.[in Russian].

Čmejrková S.(1995). Žena v jazyce. Slovo a slovesnost, (1). URL: http://sas.ujc.cas.cz/archiv.php?art=3614.

Del Gaudio S.(2010). Sotsiolinhvistychni aspekty movy osnovnykh konfesii v Ukraini. Sotsiolinhvistychnistudii.Kyiv: Vydavnychyi dim Dmytra Buraho, 92–97. [in Ukrainian].

Trubachev O. N., Zhuravlev A. F. & Varbot Zh. Zh.  (eds.) (1974–2018). Etimologicheskii slovar slavianskikh yazykov: Praslavianskij leksicheskij fond. Moscow : Nauka, iss. 1–41. [in Russian].

Komarovska A. M. (2005). Cheska botanichna nomenklatura v aspekti pytomykh ta zapozychenykh nazv. Unpublished PhD thesis. Institute of Philology Taras Shevchenko National University of Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian].

Kuznetsov P. S. (1954). Cheredovanie v obshcheslavianskom Я ‟yazyke-osnove”. Voprosy slavianskogo yazykoznaniia, (1), 24–67.Moscow. [in Russian].

Mechkovskaia N. B. (1998). Yazyk i religiia. Moscow : FAIR. [in Russian].

Meillet A. (1961). Études sur l’étymologie et le vocabulaire du vieux slave (2-nd ed.). Paris, 1902–1905, 1–2.

Slovnyk ukrainskoi movy (in 11 vols). Ed. by I. K. Bilodid and oth.  Kyiv: Nauk. dumka, 1970–1980. [in Ukrainian].
 

SOURCES

CSHAL Central State Historical Archive of Ukraine, Lviv. coll. 101, descr. 4, file. 812, sht. 1–7. [in Ukrainian].
HM–1  Hovirkasela Masheve Chornobylskoho raionu. P. 1. (2003) (Yu. I. Bidnoshyia, L. V. Dyka, eds.). Кyiv: Dovira. [in Ukrainian].
Izb. Izbornik velikogo kniazia Sviatoslava Yaroslavicha 1073 goda. (1880). Petersburg. [in Russian].
 
Рецензування статей — анонімне. Відхилені статті редколегія не повертає.


 

 

Вкладення:
Скачати цей файл (Zayavka_Zrazok.doc)Zayavka_Zrazok.doc[ ]37 Кб32 Завантаження
список известных личностей и коллекционеры живописи

Log in or Sign up